Світлій пам'яті Романчука Олександра Ігоровича
Романчук Олександр Ігорович народився 29 травня 1989 року в селі Григорівка, де він зростав добрим, щирим і працьовитим хлопцем. У 2006 році Олександр закінчив Григорівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів.
Після закінчення школи вступив до Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування, де здобував фах та будував плани на майбутнє.
У квітні 2008 року був призваний на строкову військову службу до Збройних Сил України. Протягом року сумлінно виконував свій військовий обов'язок, загартувавши характер і виховавши в собі почуття відповідальності та любові до Батьківщини.
Після завершення служби Олександр повернувся до рідного села. Тут він працював, жив звичайним мирним життям, щиро любив свою землю, працював на ній.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Олександр не залишився осторонь. У березні 2022 року він став на захист рідної землі. Службу розпочав на кордоні з Придністров'ям, згодом брав участь в обороні та звільненні Миколаївщини, виконував бойові завдання на Херсонському напрямку. Надалі продовжив службу на одному з найскладніших напрямків фронту.
22 липня 2026 року, поблизу населеного пункту Білокузьминівка, під час виконання бойового завдання з виявлення та знищення сил противника, солдат Романчук Олександр Ігорович, залишаючись вірним військовій присязі, мужньо виконав свій військовий обов'язок і загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність.
Олександр віддав найдорожче – власне життя – за мирне майбутнє українського народу, за право кожного з нас жити на своїй землі під мирним небом. Його мужність, самопожертва, любов до Батьківщини та незламність назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму.
Світла пам'ять про Романчука Олександра Ігоровича назавжди житиме в серцях рідних, друзів, побратимів, односельців та всіх, хто знав і поважав його. Його ім'я навіки вписане в історію боротьби українського народу за свободу та незалежність.
Вічна пам'ять Герою! Вічна слава Захиснику України!
